Зустрілася з подругою і її однорічною малою. В однієї день народження сьогодні, в іншої минув нещодавно. З цієї нагоди засіли на Поштовій, в Макдаку, випити кави, щоб же ж з видом на Дніпро і красу.
Ідилію обірвав залп. Не салют ні разу. За звуком «бабах» до біса нагадував «зушку. І зовсім поруч – так, що пластянки від кави на столику трухануло.
Саме на той момент мала робила одні з перших кроків, тримаючись долоньками за мої пальці.
На перший залп я ліниво подумала: «Ну щось десь рвонуло, може, газовий балон».
Після третього залпу почали ревіти діти – усі, що були навколо. З Труханового піднімався дим.
Скажу чесно: вибухи на Сході уже перестали викликати у мене сплески адреналіну. Не тому, що смілива (ні разу!), а тому, що людина звикає тупо до всього. На петарди-салюти в Києві особливо гостро не реагувала.
Але, люди добрі, ЗУШКА!!! На Трухановому!
Коротше, я рефлекторно рявкнула: «В метро!», і частина народу, що застигла в шоці, пострибала туди за нами. Інша частина побігла знімати вибухи на смартфони.
Виявляється, з малям на руках можна бігати доволі швидко – на кілька секунд відчула себе молодою ланню чи чимсь подібним. Фактор дитини – а чужих дітей у такі моменти не буває – він добряче міняє усе в свідомості. І реагуєш геть інакше, ніж реагував би сам.
На підході до метро залпи вщухли. Натовпом прокотилася інфа, що це була, виявляється, репетиція параду.
Репетиція, Карл! У країні, де гадають не «ЧИ почнеться повномасштабний наступ», а «КОЛИ почнеться повномасштабний наступ»! Репетиція у суспільстві, де заборонені петарди і салюти!
Я істота, практично не травмована подіями війни, на щастя. І то, отримала нині кілька сивих волосин. А якщо на площі відпочивали бійці, що пройшли котел, скажімо?..
Бодай би попередження якесь в новинах (ні, попереджали про перекриття доріг і прогін техніки, але про стрільбу я нічого не зустрічала).
Десь так само «замєс» починався в Слов’янську, Сєвєродонецьку та інших містах. Отак, посеред білого дня. Де гуляли люди з дітьми. Де святкували дні народження. Де раділи життю. Тільки «прилітало» по-справжньому.
Пам’ятаємо, як у післявоєнні роки сталінська камарилья вела боротьбу з т. зв. «космополітами», тобто тими людьми, які, побувавши в Європі, цікавились європейським способом життя, культурою, мистецтвом тих народів, яких московія «асвабаждала от гньота буржуазіі». >>
Якби не "знали, куди йшли" - то путінський бліц-кріг би вдався, і держава не мала б часу для отримання допомоги, організації спротиву та мобілізації суспільства. Не знали тільки, що цей час буде бездарно просраний. >>
В 1945 Корольова відряджають до Німеччини у складі комісії з вивчення німецької трофейної техніки, насамперед ракетної. В результаті з трофейного німецького ФАУ-2 зʼявляється перша радянська балістична ракета Р-1. >>
Керівникам бойових підрозділів не дали слова, ми не могли відверто поспілкуватися про реальні проблеми про забезпечення ЗСУ. Уявіть собі цинізм ситуації, зібрати бойових командирів для масовки і для шоу! >>
Нині ми отримали не просто поганий, а ще й запізнілий закон, який не посилить мобілізацію нових захисників, але цілком може послабити мотивацію тих, хто захищає країну вже не перший рік. >>
Відповідати за мобілізацію мають вмотивовані та компетентні люди. Міноборони та ТЦК нічого не роблять, чекають на добровольців та тих, кого інколи хапають у бусік. >>
