Зі столицею у Відні: яких сюрпризів чекати від головування Австрії в Євросоюзі

20.06.2018
Зі столицею у Відні: яких сюрпризів чекати від головування Австрії в Євросоюзі

До кращого життя в Європі мігранти готові добиратися навіть уплав. (Фото з сайта baltnews.lv.)

У другому півріччі цього року, починаючи з 1 липня, головування в Євросоюзі переходить від Болгарії до Австрії.

На початку червня до Брюсселя прибув у повному складі кабінет міністрів Австрії на чолі з канцлером Себастьяном Курцем. Австрійці виклали керівництву ЄС програму свого головування.

Ключова увага в ній надається безпеці, міграції, виходу Великої Британії з ЄС та спільному бюджету євроспільноти. 

Один із «друзів Путіна»

Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав презентацію позитивною та зазначив, що на Австрію покладено велику відповідальність: «Ми повинні вирішити проблему біженців. Коли це станеться, сказати важко: міністри внутрішніх справ не спромоглися дійти згоди в цьому питанні, ми знову обговоримо його вже на зустрічі ЄС у верхах наприкінці червня. Для мене захист зовнішнього кордону — важливіше за все».
 
Провідні австрійські політики виступають за більш жорстку систему надання притулку мігрантам. «Ми вважаємо завданням Австрії наведення мостів у Європейському Союзі. Останніми роками, перебуваючи на посаді міністра закордонних справ, я бачив, що в Європі зростає напруга між Північчю і Півднем, Сходом і Заходом. Ми налаштовані відновити тісне співробітництво всередині ЄС», — заявив, у свою чергу, Себастьян Курц у Брюсселі.  
 
Курц відомий як один із «друзів Путіна». Перед поїздкою до Брюсселя він приймав Путіна у Відні. Ймовірно, що за півроку головування в ЄС він разом з іншими «друзями Путіна» (новим урядом Італії та урядом Угорщини) порушуватиме тему зняття санкцій з Росії.
 
Навряд чи це йому вдасться, враховуючи спротив провідних локомотивів ЄС — Німеччини, Франції та Великої Британії, яка наразі ще залишається у складі ЄС, але очікують, що ґрунт для цього будуть готувати.
 
До того ж молодий австрійський канцлер подає такі свої наміри у красивій обгортці, мовляв, завдяки хорошим зв’язкам Відня з Москвою та Вашингтоном і Брюсселю додасться ваги на світовій арені. Втім, поки що ці пропозиції в ЄС серйозно не сприймають. Але ж вода, як відомо, камінь точить… 

Куди поселять непроханих гостей?  

Цікаво, що одночасно з оприлюдненням у Брюсселі програми головування поширилася інформація про спільну ініціативу урядів Австрії і Данії.
 
Про неї стало відомо з подачі прем’єр-міністра Данії Ларса Люкке Расмуссена. Останній розповів у Копенгагені, що Данія та Австрія ініціюють створення центрів прийому біженців за межами Євросоюзу.
 
Йдеться про тих, яким вдасться прорватися на «старий континент». Бо ще раніше канцлер Австрії, який наполягає на захисті зовнішніх європейських кордонів, пропонував відправляти прикордонників ЄС до Африки, щоб зупиняти мігрантів ще по дорозі до Європи.
 
Австрійський канцлер також наголосив на необхідності збільшення чисельності та фінансування європейської прикордонної служби Frontex.
 
Отже, про які центри для шукачів притулку за межами Європейського Союзу йдеться? Як випливає зі слів прем’єра Данії, вони мають бути розташовані за межами ЄС, але на європейському континенті.
 
Неважко здогадатися, що мається на увазі. Росія та Білорусь, безсумнівно, відмовляться. Хоча Москва й може піти назустріч у цьому питанні, виторгувавши щось натомість, наприклад, якісь символічні кроки задля зняття санкцій.
 
Але якщо Москва та Мінськ усе ж «спадають з труби», то неважко вирахувати, хто залишиться на ній сидіти.  
 
До слова, Туреччина вже приймає велику кількість біженців в обмін на щорічну допомогу з ЄС у розмірі три мільярди євро.
 
Не виключено, що будуть спроби спокусити подібною допомогою Київ і Кишинів, які перебувають у фінансовій скруті (а підтримка  Заходу, й не тільки матеріальна, Україні зараз ой як потрібна!).
 
Тобто пробний камінчик уже кинуто, а далі будемо спостерігати, які кола від нього розійдуться. 
 
Канцлер Австрії Себастьян Курц підтвердив ці плани. «Це ініціатива, узгоджена з кількома європейськими державами», — заявив він під час візиту до Брюсселя, не уточнивши, про які європейські держави йдеться. Зокрема, у притулки за межами ЄС, на переконання Курца, потрібно відправляти врятованих на морі біженців.
 
«Люди отримають захист, а не краще життя в Австрії, Німеччині чи Швеції», — зазначив канцлер Австрії. В Австрії коаліція вже погодила плани скорочення соціальних виплат іноземцям, а за зекономлені гроші можна створити табори біженців «десь на Сході Європи».
 
За даними статистичного відомства ЄС «Євростат», країни Європейського Союзу в 2017 році надали статус біженця близько 540 тисячам прохачів притулку.
 
Найбільше клопотань про надання притулку задовольнили в Німеччині — 325 тисяч. Франція надала притулок 40 тисячам осіб, Італія — 35 тисячам, Австрія — 34 тисячам, а Швеція — понад 31  тисячі мігрантів. 
 

А ТИМ ЧАСОМ...

Проблему біженців обговорюватимуть і на саміті ЄС 28-29 червня. Канцлер Німеччини Ангела Меркель має намір провести двосторонні переговори з лідерами країн, які найбільше потерпають від припливу мігрантів, приміром, Італії, а також сусідніх держав, з яких до ФРН прибувають шукачі притулку, — з метою виробити прийнятне для всіх рішення, зазначає «Німецька хвиля».
 
У самій Німеччині проблема мігрантів уже ледь не спричинила урядову кризу через те, що канцлерка Меркель не змогла знайти порозуміння з міністром внутрішніх справ Горстом Зеегофером в питанні щодо відмови у в’їзді шукачам притулку, які прибувають з інших країн ЄС.
 
Нагадаємо, з 1 липня в ФРН мала запрацювати процедура відмови у в’їзді мігрантам, зареєстрованим в інших країнах. На цьому наполягав міністр Зеегофер.
 
Проте Меркель наголосила, що це рішення, як того хоче глава МВС, не набуде чинності «автоматично» 1 липня.
 
Горст Зеегофер є лідером Християнсько-соціального союзу (ХСС), партії, яка є партнером Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Меркель по коаліції.
 
Шлях цих двох політичних сил до співпраці був довгим і тернистим. І загроза, що коаліція може припинити своє існування через якісь непорозуміння, зберігається й досі...