«Тарасові Шевченку все сподобалося»: як прізвище та ім’я Кобзаря допомагають у житті його тезкам

07.03.2018
«Тарасові Шевченку все сподобалося»: як прізвище та ім’я Кобзаря допомагають у житті його тезкам

За кілька днів, 9 березня, відзначатимемо 204-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка.

Свідомо пропускаємо уточнення на кшталт «відомий поет», «художник», «світоч нації», «пророк», «геній України».

Бо навряд чи знайдеться в Україні людина, якій потрібно пояснювати, хто такий Тарас Шевченко.

Знамените в Україні й далеко за її межами ім’я й зараз носять чимало українців. Наприклад, людей iз прізвищем Шевченко в Україні сьогодні стільки, що можна було б заселити чималеньке місто розміром iз Нікополь (120 тис.).

І серед них набереться чимало Тарасів. Напередодні дня народження Кобзаря ми зв’язалися з тезками поета і з’ясували, як відоме ім’я та прізвище впливає на їхнє життя.

Тарас Шевченко, 27 років, працівник заводу автодеталей, Київ

— Тарас Шевченко є для мене основоположником української культури. Коли я згадую щось українське, то перше, що спадає на думку, — ім’я та прізвище відомого поета. Моя мама працювала вчителькою української мови та літератури. Тому й обрала для мене таке ім’я. Студентом завжди почувався незручно, коли мене представляли перед великою аудиторією.
 
Бо це одразу приковувало до мене увагу. Нині я пишаюсь своїм прізвищем та ім’ям. Найцікавіші історії трапляються при проходженні митного контролю. Перевіряючи мій паспорт, митники часто запитують, чи маю я родинні зв’язки з поетом чи футболістом. Зізнаюся чесно: іноді кажу, що ми родичі.

Тарас Шевченко, 29 років, програміст, Київ

— Тарас Шевченко для мене — великий поет, геній нашої нації. Він зробив неоціненний вклад в українську, а на мою думку, і світову літератури. Від самого початку моя мати говорила: «Якщо в мене буде хлопчик, я назву його Тарасом». Її мрія здійснилася, і на одного Тараса Шевченка в світі стало більше. Під час навчання у школі вчителі думали, що росте майбутній поет. Незнайомі люди часто не вірять, що це справжні ім’я та прізвище. Досить смішно пояснювати те, що я Тарас Шевченко, але інший.

Тарас Шевченко, 25 років, менеджер iз продажів, Миколаїв

— Для мене Тарас Шевченко — видатний письменник, важлива людина, з точки зору становлення Української держави. Він показав, наскільки в державотворчому процесі важливий український народ. Не правителі, не його керівники, а прості люди. Моя мама вирішила самостійно записати мене Тарасом, без згоди батька. Йому ця ідея не сподобалась.
 
Але родичі переконали його і сказали: «Тепер і в нашій родині буде свій Тарас Шевченко». Згодом, в університеті, це постійно ставало приводом для жартів. Коли чули мої ім’я та прізвище, перше, що питали, — чи мій батько не Григорій. Але зараз ім’я, буває, виручає: працівники патрульної поліції сміються, відпускають. Інші, навпаки, штрафують, щоб похвалитися: «Глянь, я самого Тараса Шевченка зупинив».

Тарас Шевченко, 34 роки, адміністратор закладу, Київ

— Тарас Шевченко — це Людина з великої літери, яка виступала борцем за права, свободи та справедливість у складних умовах, а саме в умовах кріпацтва. Ми маємо пишатися тим, що можемо взяти безцінний скарб — «Кобзар», залишений нам батьком нашої літератури. Мене назвали на честь брата мого діда — він також був Тарас Григорович Шевченко. На роботі, звичайно, питали, чи не родич я? Відвідувачі іноді з подивом дивляться на бейдж. Один покупець навіть попросив у мене паспорт — переконатися, що я тезка. В одному закладі я залишив відгук: «Тарасу Шевченкові все сподобалося». Адміністратор сказала, що такий запис у них вперше.